Протокол
                       про воду та здоров'я
             до Конвенції про охорону та використання
      транскордонних водотоків та міжнародних озер 1992 року
                            (укр/рос)

 ( Протокол ратифіковано Законом
   N 1066-IV ( 1066-15 ) від 09.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст.30 )




                                                Офіційний переклад

     Сторони цього Протоколу,
     усвідомлюючи, що вода необхідна для підтримання  життя  і  що
наявність води у такій кількості і такої якості, які необхідні для
задоволення основних  потреб  людини,  є  однією  з  передумов  як
зміцнення здоров'я людей, так і сталого розвитку;
     визнаючи користь для здоров'я  та  благополуччя  людини,  яку
приносить  чиста і якісна вода та водне середовище,  що функціонує
нормально і гармонійно;
     враховуючи, що   поверхневі  та  грунтові  води  належать  до
відтворюваних ресурсів з обмеженою здатністю до відновлення у разі
несприятливого  впливу діяльності людини на їх кількість і якість,
що  будь-яке  недотримання   відповідних   меж   може   спричинити
несприятливі  як  короткотермінові,  так і довготермінові наслідки
для здоров'я та благополуччя тих,  хто залежить від наявності  цих
ресурсів  та  їхньої  якості,  та  що  в  результаті  збалансоване
управління гідрологічним циклом є необхідним  як  для  задоволення
потреб людини, так і для охорони навколишнього середовища;
     враховуючи також  наслідки  для   здоров'я   населення,   які
виникають  у  результаті  нестачі  води  у такій кількості і такої
якості, що є достатніми для задоволення основних потреб людини, та
серйозні  наслідки  такої  нестачі,  особливо  для  вразливих груп
населення,  які знаходяться у несприятливому  стані  та  живуть  в
умовах соціальної відчуженості;
     усвідомлюючи, що запобігання,  контроль та  зниження  ступеня
поширення   захворювань,   пов'язаних  із  водою,  є  важливими  і
невідкладними  завданнями,  які  можуть  бути  задовільним   чином
вирішені  тільки  шляхом  більш  тісного  співробітництва  на всіх
рівнях та між всіма секторами як в межах окремих країн,  так і між
державами;
     усвідомлюючи також, що відстеження захворювань, пов'язаних із
водою,  та  створення  систем раннього попередження і реагування є
важливими аспектами їх запобігання,  контролю та зниження  ступеня
їх поширення;
     керуючись висновками Конференції Організації Об'єднаних Націй
з  навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро,  1992 рік)
і,  зокрема,  Ріо-де-Жанейрською   декларацією   з   навколишнього
середовища і  розвитку  (  995_455  )  та  Порядком  денним на XXI
століття,  а також програмою подальшого здійснення Порядку денного
на XXI століття (Нью-Йорк, 1997 рік) та наступним рішенням Комісії
сталого розвитку щодо збалансованого  управління  прісними  водами
(Нью-Йорк, 1998 рік);
     керуючись відповідними положеннями Конвенції про  охорону  та
використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992 року
( 994_273 ) та наголошуючи на необхідності сприяти більш  широкому
застосуванню  їхніх  положень  та  доповнити  Конвенцію подальшими
заходами щодо зміцнення охорони здоров'я населення;
     беручи до  уваги  Конвенцію  про  оцінку впливу на навколишнє
середовище у транскордонному контексті  1991  року  (  995_272  ),
Конвенцію  про  транскордонний вплив промислових аварій  1992 року
( 995_262 ),  Конвенцію Організації  Об'єднаних  Націй  про  право
несудноплавних  видів використання міжнародних водотоків 1997 року
( 995_323  )  та  Конвенцію  про  доступ  до  інформації,   участь
громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з
питань,   що  стосуються   навколишнього   середовища,  1998  року
( 994_015 );
     також беручи   до   уваги   відповідні   принципи,   цілі  та
рекомендації,  викладені   у   Європейській   хартії   з   охорони
навколишнього   середовища   та   охорони   здоров'я   1989  року,
Гельсінській декларації про  охорону  навколишнього  середовища  і
здоров'я  1994  року,  міністерських деклараціях,  рекомендаціях і
резолюціях процесу "Довкілля для Європи";
     визнаючи обгрунтованість   і   доречність  інших  екологічних
ініціатив,  заходів та процесів у Європі,  а також  підготовки  та
здійснення  національних планів дій у галузі охорони навколишнього
середовища  та  здоров'я,  а  також   підготовки   та   здійснення
Національних планів дій у галузі охорони навколишнього середовища;
     високо оцінюючи  зусилля  Економічної   комісії   Організації
Об'єднаних  Націй  для  Європи та Європейського регіонального бюро
Всесвітньої організації охорони здоров'я, спрямовані на укріплення
двостороннього   та   багатостороннього  співробітництва  з  метою
попередження,  контролю і зниження ступеня поширення  захворювань,
пов'язаних із водою;
     натхненні численними   прикладами   позитивних   результатів,
досягнутих  державами-учасницями  Економічної  комісії Організації
Об'єднаних Націй для Європи і  державами-учасницями  Європейського
регіонального  бюро  Всесвітньої  організації  охорони  здоров'я у
галузі боротьби  із  забрудненням  та  підтримання  і  відновлення
водного середовища,  спроможного зберегти здоров'я та благополуччя
людей;
     домовились про таке:

                             Стаття 1

                               Мета

     Мета цього Протоколу полягає у тому,  щоб на всіх відповідних
рівнях,  як у загальнодержавному масштабі, так і у транскордонному
та   міжнародному   контексті,   сприяти   охороні   здоров'я   та
благополуччю людей на індивідуальній та колективній основі  згідно
з  принципами  сталого  розвитку  шляхом  удосконалення управління
водними ресурсами,  включаючи охорону водних  екосистем,  а  також
шляхом   попередження,   контролю  і  зниження  ступеня  поширення
захворювань, пов'язаних із водою.

                             Стаття 2

                            Визначення

     Для цілей цього Протоколу термін:
     1. "захворювання, пов'язані з водою" означає будь-які суттєві
негативні  наслідки  для  здоров'я   людини,   такі   як   смерть,
інвалідність,    захворювання   чи   розлади,   безпосередньо   чи
опосередковано викликані станом чи змінами у кількості або  якості
будь-яких вод;
     2. "питна  вода"  означає  воду,  яка   використовується   чи
призначена  для  використання  людиною  в якості питної води,  для
обробки  та  приготування  їжі,  для  особистої  гігієни   або   в
аналогічних цілях;
     3. "грунтові води" означає  будь-які  води,  які  знаходяться
нижче  поверхні  землі  в  зоні  насичення  та  у  безпосередньому
контакті з грунтом чи підгрунтям;
     4. "замкнуті води" означає штучно створені водойми, відділені
від  поверхневих  прісних  чи  прибережних  вод,  розташовані   як
усередині, так і за межами споруд;
     5. "транскордонні  води"  означає  будь-які  поверхневі   або
грунтові води,  які позначають або перетинають кордон між двома чи
більше  державами,  або  розташовані  на  таких  кордонах;  у  тих
випадках,  коли  транскордонні води впадають безпосередньо в море,
межі таких транскордонних  вод  визначаються  прямою  лінією,  яка
перетинає їх гирло між точками,  розташованими на лінії малої води
на їхніх берегах;
     6. "транскордонні наслідки захворювань,  пов'язаних із водою"
означає будь-які суттєві негативні наслідки для  здоров'я  людини,
такі як смерть,  інвалідність, хвороби та розлади, що виникають на
території,  яка знаходиться під юрисдикцією однієї Сторони, та які
викликані  безпосередньо  або  опосередковано  станом чи змінами в
кількості  або  якості  вод  на  території,  яка  знаходиться  під
юрисдикцією іншої Сторони,  незалежно від того, чи є такі наслідки
транскордонним впливом;
     7. "транскордонний  вплив" означає будь-які суттєві негативні
наслідки,  які виникають в результаті зміни  стану  транскордонних
вод  у  зв'язку з діяльністю людей,  фізичне джерело якої повністю
або  частково  розташоване  на  території,  що   знаходиться   під
юрисдикцією  тієї  чи  іншої Сторони Конвенції,  для навколишнього
середовища на території,  що  знаходиться  під  юрисдикцією  іншої
Сторони  Конвенції.  До  числа  таких  наслідків для навколишнього
середовища відносяться наслідки щодо  здоров'я  і  безпеки  людей,
флори,  фауни,  грунтів,  повітря,  вод,  клімату,  ландшафтів  та
історичних  пам'ятників  або  інших  матеріальних   об'єктів   або
взаємодія цих факторів; до їх числа також відносяться наслідки для
культурної спадщини або соціально-економічних умов,  які виникають
в результаті змін цих факторів;
     8. "санітарно-профілактичні     заходи"     означає     збір,
транспортування,  обробку  та  вилучення або повторне використання
відходів  життєдіяльності  людини  чи  побутових  стічних  вод  за
допомогою  колективних  систем  або  установок,  які  обслуговують
окремі домашні господарства чи підприємства;
     9. "колективна система" означає:
     (a) систему для постачання питної води в домашні господарства
або на підприємства; і/або
     (b) систему для проведення санітарно-профілактичних  заходів,
яка  обслуговує кілька домашніх господарств або підприємств та,  у
разі необхідності, також забезпечує збір, транспортування, очистку
та вилучення або повторне використання промислових стічних вод,
     функціонування якої   забезпечується    органом    державного
сектора,  підприємством  приватного  сектора  або  на партнерських
засадах цими двома секторами;
     10. "план  управління  водними  ресурсами"  означає  план для
освоєння,  управління, охорони та/або використання водних об'єктів
в  межах  певної  території  або  зони  підживлення грунтових вод,
включаючи охорону їхніх екосистем;
     11. "громадськість"  означає  одну  або  більше  фізичну  або
юридичну  особу  та,  згідно  з  національним  законодавством  або
практикою, їхні асоціації, організації та групи;
     12. "державний орган" означає:
     (a) адміністрацію  на  національному,  регіональному та інших
рівнях;
     (b) фізичних   і   юридичних  осіб,  які  виконують  державні
адміністративні  функції  згідно  з  національним  законодавством,
включаючи конкретні  обов'язки,  діяльність  чи  послуги  стосовно
навколишнього         середовища,         охорони        здоров'я,
санітарно-профілактичних заходів, управління водними ресурсами або
водопостачання;
     (c) будь-які  інші  фізичні чи юридичні особи,  які виконують
державні обов'язки  чи  функції  або  надають  населенню  державні
послуги  під  контролем органу або особи,  визначеної у підпунктах
(a) чи (b) вище;
     (d) заклади  будь-якої  згаданої  у  статті  21  регіональної
організації економічної інтеграції, яка є Стороною;
     Це визначення не включає органи або інституції, які виконують
судові чи законодавчі функції;
     13. "місцевий"  стосується  всіх  відповідних  територіальних
одиниць, рівень яких нижче державного;
     14. "Конвенція" означає Конвенцію про охорону та використання
транскордонних водотоків та міжнародних озер, укладену в Гельсінкі
17 березня 1992 року ( 994_273 );
     15. "Нарада  Сторін  Конвенції"  означає  орган,   заснований
Сторонами Конвенції ( 994_273 ) згідно з її статтею 17;
     16. "Сторона",  якщо в  тексті  не  зазначено  інше,  означає
державу чи згадану в статті 21 регіональну організацію економічної
інтеграції,  яка висловила згоду виконувати  зобов'язання  за  цим
Протоколом і для якої цей Протокол набув чинності;
     17. "Нарада   Сторін"  означає  орган,  заснований  Сторонами
згідно зі статтею 16.

                             Стаття 3

                        Сфера застосування

     Положення цього Протоколу застосовуються до:
     (a) поверхневих прісних вод;
     (b) грунтових вод;
     (c) естуаріїв;
     (d) прибережних  вод,  які  використовуються для рекреаційних
цілей або для розведення риби методом аквакультури або  розведення
чи збору молюсків та ракоподібних;
     (e) замкнутих водойм, загалом придатних для купання;
     (f) вод   у  процесі  забору,  транспортування,  очистки  або
постачання;
     (g) стічних вод у процесі забору, транспортування, очистки та
скиду або повторного використання.

                             Стаття 4

                        Загальні положення

     1. Сторони вживають усіх належних заходів щодо  попередження,
контролю та зниження ступеня поширення захворювань,  пов'язаних із
водою,  у рамках комплексних систем водопостачання з метою сталого
використання   водних   ресурсів,   забезпечення   якості  води  в
навколишньому середовищі, безпечної для здоров'я людей, та охорони
водних екосистем.
     2. Сторони,  зокрема,  вживають усіх належних заходів з метою
забезпечення:
     (a) адекватного постачання повноцінної питної  води,  яка  не
містить   будь-яких  мікроорганізмів,   паразитів   та  речовин  у
кількостях або концентраціях,  потенційно загрозливих для здоров'я
людей. Це включає охорону водних ресурсів, які використовуються як
джерела  питної   води,   очистку   води,   а   також   створення,
вдосконалення та експлуатацію колективних систем;
     (b) адекватних    санітарно-профілактичних    заходів,    які
забезпечують  належну  охорону  здоров'я  людей  та  навколишнього
середовища.   Це   досягається,   зокрема,    шляхом    створення,
вдосконалення та експлуатації колективних систем;
     (c) ефективної охорони водних ресурсів,  що  використовуються
як джерела питної води,  та їхніх відповідних водних екосистем від
забруднення  з  інших  джерел,  включаючи  сільське  господарство,
промисловість  та  інші  скиди й емісії небезпечних речовин.  Такі
заходи спрямовані на ефективне скорочення та  усунення  скидів  та
емісій речовин,  які розцінюються як небезпечні для здоров'я людей
та водних екосистем;
     (d) належного  захисту здоров'я людей від пов'язаних із водою
захворювань,  які виникають в  результаті  використання  води  для
рекреаційних  цілей  або для розведення риби методом аквакультури,
розведення та збору молюсків та ракоподібних, використання стічних
вод  для  іригації або використання осаду стічних вод у сільському
господарстві або аквакультурі;
     (e) ефективних  систем  для відстеження ситуацій,  які можуть
спричинювати спалахи або окремі  випадки  виникнення  захворювань,
пов'язаних із водою,  та для реагування на такі спалахи та загрози
їх виникнення.
     3. У подальшому, при згадуванні у цьому Протоколі питної води
та санітарно-профілактичних заходів мається на увазі питна вода та
санітарно-профілактичні заходи,  які  повинні  відповідати вимогам
пункту 2 цієї статті.
     4. Сторони   вживають  усіх  цих  заходів  на  основі  оцінки
будь-якого запропонованого заходу на предмет усіх його  наслідків,
включаючи сприятливі та несприятливі фактори та витрати для:
     (a) здоров'я людини;
     (b) водних ресурсів; та
     (c) сталого розвитку,
     в рамках  якої враховуються різні нові види впливу будь-якого
запропонованого заходу на різні сфери навколишнього середовища.
     5. Сторони  докладають  усіх  належних  зусиль  для створення
сталих правових,  адміністративних та економічних механізмів,  які
забезпечують  реалізацію  наявних  можливостей  та  в  рамках яких
державний,  приватний та добровільний сектори можуть зробити  свій
внесок  в  удосконалення  управління  водними  ресурсами  з  метою
попередження,  контролю та зниження ступеня поширення захворювань,
пов'язаних із водою.
     6. Сторони вимагають від державних  органів,  що  розглядають
можливість   вжиття   заходів   або   затверджують  вжиття  іншими
суб'єктами заходів,  які можуть мати суттєвий  вплив  на  будь-яке
водне  середовище,  що  підпадає під дію положень цього Протоколу,
належним чином враховувати будь-який потенційний вплив цих заходів
на здоров'я людей.
     7. Якщо Сторона є Стороною Конвенції  про  оцінку  впливу  на
навколишнє середовище у транскордонному  контексті  (  995_272  ),
дотримання  державними  органами цієї Сторони вимог цієї Конвенції
щодо пропонованих заходів повинно,  відповідно до  пункту  6  цієї
статті, задовольняти цій вимозі відносно цього заходу.
     8. Положення  цього  Протоколу  не  впливають на право Сторін
продовжувати застосовувати,  ухвалювати та впроваджувати жорсткіші
заходи, ніж ті, що передбачені цим Протоколом.
     9. Положення  цього  Протоколу  не  впливають  на  права   та
зобов'язання  будь-якої  Сторони цього Протоколу,  що випливають з
Конвенції ( 994_273 ) або будь-якого іншого існуючого міжнародного
договору,  за винятком тих випадків,  коли вимоги, передбачені цим
Протоколом,  є  жорстокішими за відповідні положення,  передбачені
Конвенцією або іншим існуючим міжнародним договором.

                             Стаття 5

                        Принципи і підходи

     У ході  реалізації  заходів щодо впровадження цього Протоколу
Сторони керуються, зокрема, такими принципами та підходами:
     (a) принципом   обережності,   відповідно   до  якого  заходи
стосовно попередження,  контролю  та  зниження  ступеня  поширення
захворювань,  пов'язаних із водою,  не повинні відкладатися на тій
підставі,  що наукові дослідження не встановили у  повному  обсязі
причинного зв'язку між фактором,  на який спрямовані ці заходи,  з
одного боку та  потенційним  внеском  цього  фактора  у  поширення
захворювань,  пов'язаних із водою, та/або транскордонним впливом з
іншого;
     (b) принципом  "платить  забруднювач",  відповідно  до  якого
витрати,  пов'язані із  заходами  щодо  запобігання,  контролю  та
скорочення забруднення, відшкодовує забруднювач;
     (c) відповідно   до   Статуту  Організації  Об'єднаних  Націй
( 995_010  )  та  принципів  міжнародного  права   держави   мають
суверенне  право  на експлуатацію своїх власних ресурсів згідно зі
своєю політикою у галузі навколишнього  середовища  і  розвитку  й
несуть  відповідальність  за  забезпечення того,  щоб діяльність у
рамках  їхньої   юрисдикції   чи   контролю   не   завдала   шкоди
навколишньому середовищу інших держав або територіям за межами дії
національної юрисдикції;
     (d) управління водними ресурсами  здійснюється  таким  чином,
щоб  потреби  нинішнього  покоління  задовольнялися  без шкоди для
можливості наступних поколінь задовольняти свої власні потреби;
     (e) для   попередження   спалахів   та   випадків   поширення
захворювань,  пов'язаних із водою, та для охорони водних ресурсів,
які   використовуються   як  джерела  питної  води,  слід  вживати
профілактичних заходів,  оскільки такі заходи є більш  ефективними
стосовно шкідливих наслідків,  а також менш затратними, ніж заходи
щодо виправлення ситуації;
     (f) заходи щодо управління водними ресурсами слід здійснювати
на найнижчому відповідному адміністративному рівні;
     (g) вода має соціальну,  економічну та екологічну цінність, у
зв'язку з чим управління водними ресурсами слід здійснювати  таким
чином,   щоб   забезпечити   найбільш  прийнятне  та  збалансоване
поєднання цих цінностей;
     (h) ефективному  використанню  води слід сприяти за допомогою
економічних інструментів та підвищення поінформованості;
     (i) доступ  до  інформації  та участь громадськості у процесі
прийняття рішень з питань води та здоров'я є необхідними, зокрема,
з метою підвищення якості та ефективності рішень, які приймаються,
та сприяння  у  їхньому  здійсненні,  підвищення  поінформованості
громадськості   з   відповідних   питань,   надання  громадськості
можливості висловлювати своє занепокоєння  та  надання  можливості
державним  органам  належним  чином враховувати таке занепокоєння.
Такий доступ та участь  слід  доповнити  відповідним  доступом  до
судового та адміністративного перегляду відповідних рішень;
     (j) управління водними ресурсами слід  здійснювати,  по  мірі
можливості,  комплексно  на  базі  водозбірних  територій  з метою
забезпечення тісного зв'язку між  соціально-економічним  розвитком
та  охороною  природних  екосистем,  поєднавши  управління водними
ресурсами з регулятивними заходами щодо інших  сфер  навколишнього
середовища.  Такий  комплексний  підхід слід застосовувати на всій
території водозбору,  незалежно від того, чи є вона транскордонною
чи  ні,  включаючи  прилеглі  до  неї  прибережні води,  водоносні
грунтові горизонти або  відповідні  частини  такого  водозбору  чи
водоносного грунтового горизонту;
     (k) особливу увагу  слід  приділяти  захисту  осіб,  особливо
вразливих до захворювань, пов'язаних із водою;
     (l) рівноправний доступ  до  води,  адекватний  з  огляду  на
кількість   і  якість,  має  бути  забезпечений  для  всіх  членів
суспільства,  особливо тих,  хто перебуває у несприятливих  умовах
або страждає від соціального відчуження;
     (m) фізичним і юридичним  особам  та  закладам  державного  і
приватного  сектора,  на  додаток  до  їхніх  прав  і  повноважень
відносно води,  закріплених у приватному та публічному праві, слід
сприяти  охороні водного середовища та збереженню водних ресурсів;
і
     (n) у  процесі  виконання цього Протоколу слід належним чином
враховувати місцеві проблеми, потреби та знання.

                             Стаття 6

             Цільові показники та контрольні терміни

     1. Для досягнення мети цього Протоколу  Сторони  переслідують
такі цілі:
     (a) доступ до питної води для всіх;
     (b) надання санітарного забезпечення для всіх
     в рамках комплексних  систем  управління  водними  ресурсами,
націлених  на  забезпечення  сталого використання водних ресурсів,
якості навколишнього водного середовища,  безпечної  для  здоров'я
людей, та захисту водних екосистем.
     2. З цією  метою  кожна  зі  Сторін  встановлює  та  публікує
національні та/або місцеві цільові показники, які мають відношення
до норм та рівнів результативності,  яких  необхідно  досягати  чи
підтримувати   для   забезпечення   високого   рівня  захисту  від
захворювань,  пов'язаних із водою.  Такі цільові показники повинні
періодично  переглядатися.  При цьому вони передбачають відповідні
практичні та/або інші заходи для участі громадськості  на  засадах
відкритості  і  справедливості  та забезпечують належне врахування
результатів участі громадськості.  За винятком тих випадків,  коли
загальнодержавні  чи  місцеві обставини роблять їх недоречними для
запобігання,  контролю та зниження ступеня поширення  захворювань,
пов'язаних із водою, такі цільові показники, зокрема, охоплюють:
     (a) якість наданої питної води з урахуванням розроблених ВООЗ
Керівних принципів щодо якості питної води;
     (b) скорочення масштабів спалахів  та  випадків  захворювань,
пов'язаних із водою;
     (c) частину території чи все населення або його частину,  які
повинні  обслуговуватися  колективними системами постачання питної
води або для  яких  необхідно  покращити  постачання  питної  води
іншими засобами;
     (d) частину території чи все населення або його частину,  які
повинні        обслуговуватися        колективними       системами
санітарно-профілактичного  забезпечення  або  для  яких  необхідно
покращити санітарно-профілактичне забезпечення іншими засобами;
     (e) рівні  продуктивності,  які  повинні  досягатися   такими
колективними   системами   та  іншими  засобами  водопостачання  і
санітарно-профілактичного забезпечення;
     (f) застосування   визнаної   належною   практики   в  галузі
управління    водопостачанням     та     санітарно-профілактичного
забезпечення,    включаючи    охорону    водних    об'єктів,   які
використовуються як джерела питної води;
     (g) випадки скидів:
         (i) необроблених стічних вод; і
         (ii) необроблених потоків дощових стічних вод
     з колекторних  систем  для  стічних  вод  у  води,   на   які
поширюється дія цього Протоколу;
     (h) якість скидів стічних вод з установок з  очистки  стічних
вод у води, на які поширюється дія цього Протоколу;
     (i) вилучення або повторне використання осаду стічних  вод  з
колективних   систем  санітарно-профілактичного  забезпечення  або
інших установок для санітарної очистки та якість стічних вод,  які
використовуються  для  іригації  з  урахуванням Керівних принципів
ВООЗ/ЮНЕП щодо безпечного використання стічних вод та  випорожнень
у сільському господарстві та аквакультурі;
     (j) якість водних об'єктів,  які використовуються як  джерела
питної води,  що, як правило, використовуються для купання або для
розведення риби  методом  аквакультури  чи  розведення  або  збору
молюсків та ракоподібних;
     (k) застосування  визнаної   належною   практики   в   галузі
управління замкнутими водоймами, загалом придатними для купання;
     (l) виявлення та приведення в  порядок  особливо  забруднених
місць,  які  спричиняють або можуть спричинити несприятливий вплив
на водні об'єкти,  на які поширюється дія цього Протоколу, і таким
чином  є  джерелами загрози виникнення захворювань,  пов'язаних із
водою;
     (m) ефективність систем для управління,  розробки, охорони та
використання  водних  ресурсів,  включаючи  застосування  визнаної
належною  практики  в  галузі  контролю  забруднень  з джерел усіх
видів;
     (n) періодичність публікування інформації щодо якості наданої
питної води  та  інших  вод,  які  мають  відношення  до  цільових
показників, наведених у цьому пункті, в інформаційних публікаціях,
передбачених пунктом 2 статті 7.
     3. Протягом  двох  років  з  моменту  набуття статусу Сторони
Протоколу кожна Сторона встановлює та публікує цільові  показники,
наведені  у  пункті  2 цієї статті,  а також контрольні терміни їх
досягнення.
     4. У  разі,  коли  досягнення  цільового  показника  потребує
тривалого процесу здійснення,  встановлюються  проміжні  показники
або показники, що передбачають поетапний процес досягнення.
     5. З метою сприяння досягненню цільових показників,  згаданих
у пункті 2 цієї статті, кожна зі Сторін:
     (a) створює на національному чи місцевому рівні механізми для
координації між своїми компетентними органами;
     (b) на транскордонному, національному та/або місцевому рівні,
переважно  орієнтуючись на водозбірні райони та грунтові водоносні
горизонти, розробляє плани управління водними ресурсами. При цьому
вони  передбачають  відповідні  практичні  та/або  інші заходи для
участі громадськості на основі  відкритості  і  справедливості  та
забезпечують     необхідне     врахування    результатів    участі
громадськості.  Такі плани можуть бути частиною інших  відповідних
планів, програм чи документів, які розробляються в інших цілях, за
умови,  що  вони   забезпечують   надання   громадськості   повної
інформації  щодо  пропозицій  по  досягненню  цільових показників,
визначених у цій статті, до відповідних контрольних термінів;
     (c) створює  і підтримує правовий та організаційний механізми
моніторингу та забезпечення дотримання  стандартів  якості  питної
води;
     (d) визначає та  здійснює  заходи,  включаючи  у  відповідних
випадках   заходи   правового  та  інституційного  характеру,  для
моніторингу,  сприяння  досягненню  та,   у   разі   необхідності,
забезпечення     дотримання    інших    стандартів    та    рівнів
результативності,  для   яких   встановлені   цільові   показники,
визначені у пункті 2 цієї статті.

                             Стаття 7

                     Огляд та оцінка прогресу

     1. Кожна зі Сторін здійснює збір та оцінку даних стосовно:
     (a) свого  прогресу   в   досягненні   цільових   показників,
визначених у пункті 2 статті 6;
     (b) показників,  які  дозволяють   оцінити   ступінь   такого
прогресу  у попередженні,  контролі або зниженні ступеня поширення
захворювань, пов'язаних із водою.
     2. Кожна зі Сторін періодично публікує результати проведеного
нею збору даних  та  їх  оцінки.  Періодичність  такої  публікації
встановлює Нарада Сторін.
     3. Сторони забезпечують,  щоб результати взятих проб води  та
стоків,  які  проводяться  з  метою збору таких даних,  надавалися
громадськості.
     4. На  основі  збору  та  оцінки  таких даних кожна зі Сторін
періодично аналізує  прогрес  у  досягненні  цільових  показників,
згаданих  у пункті 2 статті 6,  та публікує оцінку цього прогресу.
Періодичність таких оглядів встановлює Нарада Сторін. Не впливаючи
на  можливість збільшення періодичності оглядів згідно з пунктом 2
статті 6,  огляди відповідно до цього пункту також включають огляд
цільових  показників,  згаданих  у  пункті  2  статті  6,  з метою
вдосконалення таких  показників  у  світлі  наукових  і  технічних
знань.
     5. Кожна зі Сторін надає секретаріату, згаданому у статті 17,
для розповсюдження серед інших Сторін доповідь, яка вміщує стислий
виклад  зібраних  та  проаналізованих  даних,   а   також   оцінку
досягнутого  прогресу.  Такі доповіді повинні відповідати керівним
принципам,  встановленим  Нарадою  Сторін.  Ці  керівні   принципи
передбачають,  що  Сторони  можуть  використовувати  з  цією метою
доповіді, що містять відповідну інформацію, підготовлену для інших
міжнародних форумів.
     6. Нарада Сторін оцінює прогрес, досягнутий у виконанні цього
Протоколу, на основі таких доповідей.

                             Стаття 8

                        Системи реагування

     1. Кожна зі Сторін належним чином забезпечує:
     (a) створення,  вдосконалення або функціонування  комплексних
національних   та/або  місцевих  систем  відстеження  та  раннього
попередження для:
         (i) виявлення    спалахів    чи   випадків   захворювань,
пов'язаних із водою, або значної загрози виникнення таких спалахів
чи  випадків,  у  тому  числі  тих,  що  мають  місце в результаті
випадків забруднення води або надзвичайних погодних явищ;
         (ii) оперативного   і  чіткого  інформування  відповідних
державних органів та громадськості про такі  спалахи,  випадки  та
загрозу їх виникнення;
         (iii) у  разі  будь-якої   неминучої   загрози   здоров'ю
населення  від  захворювань,  пов'язаних із водою,  розповсюдження
серед населення,  що може постраждати,  всієї інформації,  яка є в
наявності  у державних органів та здатна допомогти населенню вжити
заходів щодо запобігання та зменшення шкоди;
         (iv) надання на розгляд відповідним державним органам та,
у відповідних  випадках,  громадськості  рекомендацій,  які  мають
відношення  до  профілактичних заходів та заходів щодо виправлення
ситуації;
     (b) своєчасної   підготовки   комплексних   національних   та
місцевих планів дій у  надзвичайних  ситуаціях  для  реагування  у
випадках виникнення таких спалахів, випадків та загроз;
     (c) надання   відповідним   державним   органам    необхідних
можливостей щодо реагування на такі спалахи,  випадки та ситуації,
пов'язані  з  ризиком,  відповідно  до  конкретного  плану  дій  у
надзвичайних ситуаціях.
     2. Системи відстеження та раннього попередження,  плани дій у
надзвичайних  ситуаціях  та  можливості  реагування  на виникнення
захворювань,  пов'язаних   із   водою,   можуть   поєднуватися   з
аналогічними механізмами, які мають відношення до інших галузей.
     3. Протягом трьох років з  моменту  набуття  статусу  Сторони
Протоколу  кожна  Сторона  вводить  в  дію  системи відстеження та
раннього попередження,  плани  дій  у  надзвичайних  ситуаціях  та
забезпечує можливості реагування, згадані у пункті 1 цієї статті.

                             Стаття 9

        Поінформованість громадськості, навчання, підготовка,
           наукові дослідження та розробки, інформація

     1. Сторони  вживають  заходів,  спрямованих   на   підвищення
поінформованості всіх груп населення стосовно:
     (a) важливості  управління  водними   ресурсами   і   охорони
здоров'я людей та їхньої взаємозалежності;
     (b) прав і  відповідних  зобов'язань  стосовно  води,  які  в
рамках  приватного  і публічного права надані фізичним і юридичним
особам та закладам державного і приватного сектора,  а також їхніх
моральних  обов'язків  щодо сприяння охороні водного середовища та
збереження водних ресурсів.
     2. Сторони сприяють:
     (a) розумінню особами,  відповідальними за управління водними
ресурсами, водопостачання та санітарно-профілактичне забезпечення,
аспектів їхньої роботи,  які мають відношення до охорони  здоров'я
людей; та
     (b) розумінню особами,  відповідальними за  охорону  здоров'я
людей,    основних   принципів   управління   водними   ресурсами,
водопостачання та санітарно-профілактичного забезпечення.
     3. Сторони  заохочують  освіту  і  підготовку  професійних та
технічних кадрів,  необхідних для управління водними  ресурсами  і
системами      водопостачання     та     санітарно-профілактичного
забезпечення, а також заохочують підвищення їхньої кваліфікації та
удосконалення  їхніх  знань  та навичок.  Така освіта і підготовка
включає відповідні аспекти охорони здоров'я людей.
     4. Сторони заохочують:
     (a) проведення наукових досліджень та розробку менш затратних
засобів  і  методів  попередження,  контролю  та  зниження ступеня
поширення захворювань, пов'язаних із водою;
     (b) розробку   інтегрованих   інформаційних  систем  стосовно
довготривалих тенденцій,  питань,  що  викликають  занепокоєння  у
даний час, проблем, які виникали в минулому, та шляхи їх успішного
вирішення, а також надання такої інформації компетентним органам.

                            Стаття 10

                    Інформування громадськості

     1. На додаток до вимог цього Протоколу про  те,  щоб  Сторони
публікували  конкретну  інформацію або документи,  кожна Сторона в
рамках   свого   законодавства   вживає   заходів   щодо   надання
громадськості  інформації,  наявної  в  державних  органах,  яка є
необхідною для широкого обговорення таких питань, як:
     (a) визначення цільових показників та контрольних термінів їх
досягнення та прийняття планів управління водними ресурсами згідно
зі статтею 6;
     (b) створення,   вдосконалення   та   функціонування   систем
відстеження  та  раннього  попередження  та прийняття планів дій у
надзвичайних ситуаціях згідно зі статтею 8;
     (c) сприяння   підвищенню   поінформованості   громадськості,
покращенню  освіти  та  підготовки,  дослідженням,  розробкам   та
поширенню інформації згідно зі статтею 9.
     2. Кожна  зі  Сторін  забезпечує,  щоб  державні   органи   у
відповідь  на  запити  про  іншу  інформацію  щодо виконання цього
Протоколу,  надавали  таку  інформацію  громадськості  в   розумні
терміни, визначені національним законодавством.
     3. Сторони забезпечують,  щоб інформація,  згадана у пункті 4
статті  7  та пункті 1 цієї статті,  в розумні терміни безкоштовно
надавалася громадськості для розгляду,  та  надають  представникам
громадськості  належні можливості для отримання від Сторін,  після
сплати   помірних   зборів,   примірників   таких    інформаційних
матеріалів.
     4. Ніщо у  цьому  Протоколі  не  зобов'язує  державний  орган
публікувати інформацію та надавати інформацію громадськості, якщо:
     (a) державний орган не має цієї інформації;
     (b) запит  про  надання інформації є явно необгрунтованим або
сформульований у занадто загальному вигляді; або
     (c) інформація має відношення до матеріалів,  які знаходяться
на  заключному  етапі  їхньої  підготовки,  або  до   внутрішнього
листування   державних  органів,  якщо  такі  винятки  передбачені
національним   законодавством   або   застосовною   практикою,   з
урахуванням  заінтересованості  громадськості у розголошенні такої
інформації.
     5. Ніщо  у  цьому  Протоколі  не  зобов'язує  державний орган
публікувати інформацію або надавати інформацію громадськості, якщо
розголошення такої інформації негативно вплине на:
     (a) конфіденційність роботи державних органів у тих випадках,
коли     така     конфіденційність     передбачена    національним
законодавством;
     (b) міжнародні відносини,  національну оборону або громадську
безпеку;
     (c) здійснення   правосуддя,  можливість  особи  скористатися
справедливим судовим розглядом або  можливість  державних  органів
проводити    розслідування   кримінального   або   дисциплінарного
характеру;
     (d) конфіденційність комерційної або промислової інформації у
тих випадках,  коли така конфіденційність охороняється  законом  з
метою   захисту  законних  економічних  інтересів.  У  цих  рамках
інформація про викиди  і  скиди,  що  має  відношення  до  охорони
навколишнього середовища, має бути відкритою;
     (e) права інтелектуальної власності;
     (f) конфіденційність особистих даних та/або архівів, що мають
відношення до фізичної особи,  якщо така особа не  дала  згоди  на
надання    такої    інформації    громадськості    і   якщо   така
конфіденційність передбачена національним законодавством;
     (g) інтереси   третьої   Сторони,   яка   надала   запитувану
інформацію,  якщо ця Сторона не має правового  зобов'язання  діяти
таким  чином  або якщо на цю Сторону не можуть бути покладені такі
зобов'язання, а також у тих випадках, коли ця Сторона не дає згоди
на розголошення відповідних матеріалів; або
     (h) навколишнє  середовище,  до  якого  має   відношення   ця
інформація, наприклад, місця розмноження рідкісних видів.
     Вищезгадані підстави    для     нерозголошення     інформації
тлумачаться обмежено з урахуванням заінтересованості громадськості
у розголошенні цієї інформації і з урахуванням того,  чи має  така
інформація   відношення   до   викидів   та  скидів  у  навколишнє
середовище.

                            Стаття 11

                    Міжнародне співробітництво

     Сторони співпрацюють та у разі необхідності надають  допомогу
одна одній:
     (a) у вжитті заходів на  міжнародному  рівні  для  досягнення
цілей цього Протоколу;
     (b) у   виконанні,   за   наявності   відповідних    запитів,
національних та місцевих планів на виконання цього Протоколу.

                            Стаття 12

             Спільні та скоординовані міжнародні дії

     Згідно з   підпунктом   (a)   статті   11   Сторони  сприяють
міжнародному співробітництву стосовно:
     (a) розробки спільно узгоджених цільових показників з питань,
визначених у пункті 2 статті 6;
     (b) розробки  показників  для цілей пункту 1 (b) статті 7 для
того,  щоб  продемонструвати,  наскільки  успішними  є  дії   щодо
попередження,  контролю  зниження  ступеня  поширення захворювань,
пов'язаних із водою;
     (c) створення  спільних або скоординованих систем відстеження
та раннього попередження,  планів дій у надзвичайних ситуаціях  та
можливостей для реагування в рамках або на додаток до національних
систем,  запроваджених згідно зі статтею 8 з метою  реагування  на
спалахи  та  випадки  захворювань,  пов'язаних  із  водою,  та  на
виникнення значної загрози таких спалахів та випадків,  особливо у
зв'язку з забрудненням води або надзвичайними погодними явищами;
     (d) взаємодопомоги у галузі реагування на спалахи та  випадки
захворювань, пов'язаних із водою, та на виникнення значної загрози
таких спалахів та випадків,  особливо у  зв'язку  із  забрудненням
води або надзвичайними погодними явищами;
     (e) розробки інтегрованих інформаційних систем та баз  даних,
обміну  інформацією,  а  також  технічними і правовими знаннями та
досвідом;
     (f) оперативного   і   чіткого   повідомлення   компетентними
органами однієї Сторони  відповідних  органів  інших  Сторін,  які
можуть потрапити під вплив:
         (i) спалахів  або  випадків  захворювань,  пов'язаних  із
водою, та
         (ii) значної загрози таких спалахів та випадків, які були
виявлені;
     (g) обміну  інформацією  щодо  ефективних  засобів  поширення
серед  громадськості  інформації  про  захворювання,  пов'язані  з
водою.

                            Стаття 13

           Співробітництво стосовно транскордонних вод

     1. У тих випадках,  коли будь-які Сторони межують з одними  й
тими   ж   транскордонними  водами,  на  додаток  до  своїх  інших
зобов'язань, визначених у статтях 11 та 12, вони співпрацюють та у
разі  необхідності  надають  одна  одній  допомогу в попередженні,
контролі  та  скороченні  транскордонних  наслідків   захворювань,
пов'язаних із водою. Вони, зокрема:
     (a) обмінюються з іншими Сторонами,  що межують з тими самими
водами,   інформацією  та  знаннями  щодо  транскордонних  вод  та
пов'язаних з ними проблем і ризиків;
     (b) разом   з   іншими   Сторонами,  які  межують  з  тими  ж
транскордонними водами,  прагнуть  введення  в  дію  спільних  або
скоординованих  планів  управління водними ресурсами відповідно до
пункту  5  (b)  статті  6  та  систем   відстеження   й   раннього
попередження,   а   також  планів  дій  у  надзвичайних  ситуаціях
відповідно до пункту 1 статті 8 з метою реагування на  спалахи  та
випадки захворювань, пов'язаних із водою, та на виникнення значної
загрози  таких  спалахів  та  випадків,  особливо  у  зв'язку   із
забрудненням води або надзвичайними погодними явищами;
     (c) на основі  рівноправності  і  взаємності  адаптують  свої
угоди  та  інші  домовленості  стосовно своїх транскордонних вод з
метою усунення будь-яких протиріч  з  основними  принципами  цього
Протоколу та визначення своїх взаємовідносин та поведінки стосовно
цілей цього Протоколу;
     (d) консультують  одна  одну,  на  прохання  будь-якої з них,
стосовно серйозності впливу на здоров'я людей,  який  можуть  мати
захворювання, пов'язані з водою.
     2. У  тих  випадках,  коли  відповідні  Сторони  Протоколу  є
Сторонами Конвенції ( 994_273 ),  таке співробітництво та допомога
у  зв'язку  з  будь-якими  транскордонними наслідками захворювань,
пов'язаних  із  водою,   що   становлять   транскордонний   вплив,
здійснюються згідно з положеннями Конвенції.

                            Стаття 14

              Міжнародна підтримка національних дій

     У ході співробітництва  та  надання  допомоги  одна  одній  у
здійсненні національних та місцевих планів згідно з підпунктом (b)
статті  11  Сторони,  зокрема,  розглядають  питання  про  те,  як
найкращим чином вони можуть забезпечити сприяння:
     (a) у  підготовці  планів  управління  водними  ресурсами   в
транскордонному,  національному та/або місцевому контексті та схем
покращання     водопостачання     та     санітарно-профілактичного
забезпечення;
     (b) у вдосконаленні,  згідно з  такими  планами  та  схемами,
розроблення  проектів,  особливо проектів розвитку інфраструктури,
для того, щоб полегшити доступ до джерел фінансування;
     (c) в ефективному виконанні таких проектів;
     (d) у створенні систем відстеження та раннього  попередження,
розробці   планів   дій  у  надзвичайних  ситуаціях  та  створенні
потенціалу для ліквідації наслідків у разі виникнення захворювань,
пов'язаних із водою;
     (e) у підготовці  законодавства,  необхідного  для  підтримки
виконання цього Протоколу;
     (f) у  навчанні  та  підготовці   ключових   професійних   та
технічних кадрів;
     (g) у  наукових  дослідженнях  та  розробці  менш   затратних
засобів  та  методів  попередження,  контролю  та зниження ступеня
поширення захворювань, пов'язаних із водою;
     (h) у  функціонуванні  ефективних мереж моніторингу та оцінки
ефективності та якості діяльності служб  водопостачання,  а  також
розвитку інтегрованих баз даних та інформаційних систем;
     (i) у   досягненні   гарантованої    якості    моніторингової
діяльності, включаючи міжлабораторні порівняння.

                            Стаття 15

                       Огляд відповідності

     Сторони здійснюють   огляд  відповідності  їхньої  діяльності
положенням цього Протоколу на основі оглядів і оцінок,  визначених
у   статті   7.   На   своїй   першій  нараді  Сторони  визначають
багатосторонні заходи з контролю за відповідністю діяльності,  які
мають неконфліктний,  несудовий та консультативний характер.  Такі
заходи повинні передбачати належну участь громадськості.

                            Стаття 16

                          Нарада Сторін

     1. Перша нарада Сторін  скликається  не  пізніше,  ніж  через
вісімнадцять місяців з дня набуття чинності цим Протоколом.  Потім
чергові  засідання  скликаються  через  регулярні  інтервали,  які
визначаються  Сторонами,  але  не рідше,  ніж раз на три роки,  за
винятком  тих  випадків,  коли  необхідні  інші  домовленості  для
досягнення   мети   пункту   2   цієї  статті.  Сторони  проводять
позачергові засідання у тому разі, коли вони приймають рішення про
це  на  черговому  засіданні  або ж на письмове прохання однієї зі
Сторін за умови,  що це прохання  буде  підтримано  не  менш,  ніж
однією   третиною   Сторін   протягом   шести  місяців  з  моменту
повідомлення всіх Сторін.
     2. По  можливості  чергові наради Сторін проводяться у той же
час, що й наради Сторін Конвенції ( 994_273 ).
     3. На  своїх  нарадах  Сторони постійно контролюють виконання
цього Протоколу та з урахуванням цієї мети:
     (a) переглядають   політику  та  методологічні  підходи  щодо
попередження,  контролю та зниження ступеня поширення захворювань,
пов'язаних   із  водою,  заохочують  їх  узгодження  та  зміцнюють
транскордонне і міжнародне співробітництво згідно зі статтями  11,
12, 13 та 14;
     (b) оцінюють прогрес у виконанні цього  Протоколу  на  основі
інформації, яка надається Сторонами згідно з керівними принципами,
визначеними нарадою Сторін.  Такі керівні принципи повинні уникати
дублювання зусиль щодо виконання вимог про надання інформації;
     (c) інформують про прогрес,  досягнутий у  процесі  виконання
Конвенції ( 994_273 );
     (d) обмінюються   інформацією   з  Нарадою  Сторін  Конвенції
( 994_273 ) та розглядають можливості здійснення  з  нею  спільних
     дій; (e) запитують, у разі необхідності, послуги відповідних
органів   Економічної   комісії   для   Європи   та  Європейського
регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я;
     (f) визначають    умови   для   участі   інших   компетентних
міжнародних урядових та неурядових органів у всіх нарадах та інших
видах діяльності, пов'язаних із досягненням мети цього Протоколу;
     (g) розглядають необхідність  ухвалення  додаткових  положень
про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття
рішень та доступ громадськості до  судового  та  адміністративного
перегляду  рішень  в  рамках  цього  Протоколу  у  світлі досвіду,
набутого з цих питань в інших міжнародних форумах;
     (h) розробляють   програму   роботи,  включаючи  проекти  для
спільного впровадження відповідно до  цього Протоколу та Конвенції
( 994_273  ),  та  засновують  будь-які  органи,   необхідні   для
виконання цієї програми роботи;
     (i) розглядають і приймають керівні принципи та рекомендації,
які сприяють виконанню положень цього Протоколу;
     (j) на  першому  засіданні  розглядають  та  приймають шляхом
консенсусу правила процедури своїх засідань.  Ці правила процедури
включають  положення  про сприяння гармонічній співпраці з Нарадою
Сторін Конвенції ( 994_273 );
     (k) розглядають  та приймають пропозиції про внесення змін та
доповнень до цього Протоколу;
     (l) розглядають  та  вживають  будь-яких  додаткових заходів,
необхідних для досягнення мети цього Протоколу.

                            Стаття 17

                           Секретаріат

     1. Виконавчий секретар  Економічної  комісії  для  Європи  та
Регіональний директор Європейського регіонального бюро Всесвітньої
організації охорони здоров'я виконують для  цього  Протоколу  такі
функції секретаріату:
     (a) скликання та підготовка нарад Сторін;
     (b) передача  Сторонам звітів та іншої інформації,  отриманої
згідно з положеннями цього Протоколу;
     (c) виконання   інших  функцій,  які  можуть  бути  визначені
Нарадою Сторін, на основі наявних ресурсів.
     2. Виконавчий  секретар  Економічної  комісії  для  Європи та
Регіональний директор Європейського регіонального бюро Всесвітньої
організації охорони здоров'я:
     (a) детально визначають домовленості про  розмежування  їхніх
функцій у Меморандумі про взаєморозуміння та відповідно інформують
про це Нараду Сторін;
     (b) повідомляють  Сторони  про  елементи  та  умови виконання
програми роботи, посилання на яку міститься у пункті 3 статті 16.

                            Стаття 18

                 Зміни та доповнення до Протоколу

     1. Будь-яка Сторона може запропоновувати зміни та  доповнення
до цього Протоколу.
     2. Пропозиції  про  внесення  змін  та  доповнень  до   цього
Протоколу розглядаються на нараді Сторін.
     3. Текст будь-якої запропонованої  зміни  або  доповнення  до
цього  Протоколу  надається  у письмовому вигляді до секретаріату,
який надсилає його всім сторонам не  пізніше,  ніж  за  дев'яносто
днів до початку наради, на якій пропонується ухвалити цю зміну або
доповнення.
     4. Зміна або доповнення до цього Протоколу приймається шляхом
консенсусу представниками Сторін,  присутніми на нараді.  Прийнята
зміна  або доповнення передається секретаріатом Депозитарію,  який
розповсюджує її/його серед всіх Сторін для  прийняття.  Зміна  або
доповнення набуває чинності для тих Сторін,  які її/його прийняли,
на дев'яностий день після здачі на  зберігання  Депозитарію  двома
третинами цих Сторін своїх документів про прийняття цієї зміни або
доповнення.  Зміна або доповнення набуває чинності  для  будь-якої
Сторони  на  дев'яностий  день після дати здачі на зберігання цієї
Стороною свого документа про прийняття зміни або доповнення.

                            Стаття 19

                           Право голосу

     1. За винятком випадків, передбачених у пункті 2 цієї статті,
кожна Сторона має один голос.
     2. Регіональні організації економічної інтеграції  здійснюють
своє  право  голосу  з питань,  які входять до їхньої компетенції,
маючи кількість голосів, що дорівнює кількості їх держав-учасниць,
які  є  Сторонами.  Такі  організації втрачають своє право голосу,
якщо їх  держави-учасниці  користуються  своїм  правом  голосу,  і
навпаки.

                            Стаття 20

                         Вирішення спорів

     1. У  разі  виникнення  спорів між двома або більше Сторонами
відносно  тлумачення  або  застосування  цього   Протоколу,   вони
прагнуть   вирішити  спір  шляхом  переговорів  або  за  допомогою
будь-якого іншого засобу вирішення спорів,  прийнятного для сторін
у спорі.
     2. Під  час  підписання,  ратифікації,  прийняття,  схвалення
цього  Протоколу або приєднання до нього або в будь-який час після
цього кожна Сторона може письмово заявити Депозитарію про  те,  що
стосовно спору, не вирішеного згідно з пунктом 1 цієї статті, вона
приймає один з таких засобів вирішення спорів як обов'язковий  для
будь-якої Сторони, яка бере на себе таке ж зобов'язання:
     (a) вирішення   спору   згідно  з   положеннями     Конвенції
( 994_273 ),  які стосуються  вирішення  спорів,  що  виникають  у
зв'язку з Конвенцією, якщо Сторони Протоколу є Сторонами Конвенції
та погодилися вважати обов'язковим відносно одна  одної  один  або
обидва способи вирішення спорів, передбачених у Конвенції;
     (b) у  будь-якому іншому разі - передача спорів на розгляд до
Міжнародного Суду,  якщо Сторони не домовилися  про  арбітраж  або
іншу форму вирішення спору.

                            Стаття 21

                            Підписання

     Цей Протокол  відкритий  для  підписання  у  Лондоні 17 та 18
червня 1999 року з нагоди проведення Третьої конференції на  рівні
міністрів  "Охорона  довкілля  і здоров'я",  а потім у Центральних
установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку  до  18  червня
2000  року  державами-учасницями  Економічної  комісії для Європи,
державами-учасницями Європейського регіонального бюро  Всесвітньої
організації охорони здоров'я, державами, які мають консультативний
статус в  Економічній  комісії  для  Європи  згідно  з  пунктом  8
резолюції  36  (IV)  Економічної та соціальної ради від 28 березня
1947  року,  а  також  регіональними   організаціями   економічної
інтеграції,     створеними     суверенними    державами-учасницями
Економічної комісії для  Європи  або  Європейського  регіонального
бюро   Всесвітньої   організації   охорони   здоров'я,   яким   їх
держави-учасниці передали повноваження з  питань,  що  регулюються
цим Протоколом,  включаючи повноваження укладати договори стосовно
цих питань.

                            Стаття 22

         Ратифікація, прийняття, схвалення та приєднання

     1. Цей Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню
державами  та  регіональними організаціями економічної інтеграції,
які його підписали.
     2. Цей   Протокол   відкритий   для   приєднання   держав  та
організацій, зазначених у статті 21.
     3. На  будь-яку  зазначену у статті 21 організацію,  яка стає
Стороною,  при тому,  що жодна з її держав-учасниць не є Стороною,
поширюються   всі  зобов'язання,  передбачені  цим  Протоколом.  У
випадку  з  такими   організаціями,   коли   одна   або   декілька
держав-учасниць таких організацій є Сторонами, така організація та
її держави-учасниці приймають рішення стосовно  їхніх  відповідних
зобов'язань   згідно   з  цим  Протоколом.  У  таких  випадках  ця
організація  та  держави-учасниці   не   мають   права   одночасно
користуватися правами, передбаченими цим Протоколом.
     4. У  своїх  ратифікаційних  грамотах   та   документах   про
прийняття,   схвалення   або  приєднання  регіональні  організації
економічної інтеграції,  згадані у статті 21,  заявляють про  межі
своєї компетенції відносно питань, які регулюються цим Протоколом.
Ці організації також інформують Депозитарій про  будь-які  суттєві
зміни меж своєї компетенції.
     5. Ратифікаційні  грамоти   та   документи   про   прийняття,
схвалення  або  приєднання  здаються  на  зберігання  Генеральному
секретарю Організації Об'єднаних Націй.

                            Стаття 23

                         Набуття чинності

     1. Цей Протокол набуває чинності на  дев'яностий  день  після
здачі   на  зберігання  шістнадцятої  ратифікаційної  грамоти  або
документа про прийняття, схвалення або приєднання.
     2. Згідно  з  пунктом 1 цієї статті будь-який документ,  який
здається  на  зберігання  регіональною  організацією   економічної
інтеграції,  не  розцінюється  як  додатковий  до документів,  які
здаються на зберігання державами-учасницями такої організації.
     3. Для  кожної  держави або організації,  зазначених у статті
21,  що ратифікують,  приймають  або  схвалюють  цей  Протокол  чи
приєднуються  до  нього  після  здачі  на  зберігання шістнадцятої
ратифікаційної грамоти або документа про прийняття,  схвалення  чи
приєднання,  Протокол  набуває  чинності на дев'яностий день після
здачі на  зберігання  такими  державами  або  організаціями  їхніх
ратифікаційних грамот або документів про прийняття,  схвалення або
приєднання.

                            Стаття 24

                              Вихід

     У будь-який час після закінчення трьох років  з  дня  набуття
чинності  цим  Протоколом  для  будь-якої  Сторони ця Сторона може
вийти  із  Протоколу  шляхом   надання   письмового   повідомлення
Депозитарію. Будь-який такий вихід набуває чинності на дев'яностий
день після дати отримання повідомлення про нього Депозитарієм.

                            Стаття 25

                           Депозитарій

     Депозитарієм цього   Протоколу   є    Генеральний    секретар
Організації Об'єднаних Націй.

                            Стаття 26

                        Автентичні тексти

     Оригінал цього    Протоколу,    тексти   якого   англійською,
німецькою,   російською   та   французькою   мовами   є   однаково
автентичними,  здаються  на  зберігання  Генеральному  Секретареві
Організації Об'єднаних Націй.

     НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО  нижчепідписані,  належним  чином  на  те
уповноважені, підписали цей Протокол.

     ВЧИНЕНО у  Лондоні  сімнадцятого червня одна тисяча дев'ятсот
дев'яносто дев'ятого року.